Новий Податковий кодекс: які фінансові зміни на нас чатують?

SEO+500% » Просування сайтів інтернет-магазинів » Новий Податковий кодекс: які фінансові зміни на нас чатують?

Читать статью на русском

Автор: Анастасія Чубрей

Підтриманий 251 депутатом новий Податковий кодекс (законопроект №3688 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році”) ще до голосування викликав ряд дискусій між КМУ та парламентарями. Зокрема, каменем спотикання свого часу “був проблемний закон щодо відшкодування ПДВ аграріям”, як повідомляє Hromadske. tv.
Отож, у матеріалі “Української Правди” (“Економічної правди”) йдеться про зміни до Податкового кодексу України, зокрема пропонується у проекті:

удосконалення порядку відшкодування ПДВ з бюджету, який забезпечуватиме однакові вимоги та права для всіх платників податку, з урахуванням черговості подання платниками податку заявок на відшкодування ПДВ;
запровадження офіційної публікації інформації про відшкодування ПДВ з бюджету у вигляді реєстру з відображенням у ньому даних про платника податку, заявлених до відшкодування з бюджету сум податку та стану їх відшкодування;
запровадження звільнення від оподаткування ПДВ товарів та послуг, що постачаються і імпортуються як міжнародна технічна допомога та фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги;
запровадження звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно;
встановлення єдиної базової ставки у розмірі 18% (замість двох діючих ставок 15% та 20%); для дивідендів залишається ставка у розмірі 5%;
звільнення від оподаткування сум коштів, наданих платнику податку міжнародною фінансовою організацією у зв‘язку із здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження;
звільнення від оподаткування сум, прощених (анульованих) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити);
зменшення для платників ІІІ групи річного обсягу доходу з 20 млн. гривень до 5 млн гривень;
збільшення ставок для платників ІІІ групи: з 2 до 3% (для платників ПДВ) – та з 4 до 5% (для неплатників ПДВ);
скасування сплати авансових внесків з податку на прибуток;
запровадження квартального звітного періоду з податку на прибуток для підприємств, у яких річний дохід від будь-якої діяльності перевищує 20 млн грн.

Окрім того, згідно з повідомленням Ukr.Media, значно зменшують ставку єдиного соціального внеску із зарплати (з 41% до 22%). На думку експерта Реанімаційного пакету реформ Іллі Несходовського, це дозволить сумлінним роботодавцям підвищити зарплати своїм робітникам. Зміни в оподаткуванні набудуть чинності з другого кварталу 2016 року, а ставки податків знизяться вже з 1 січня. Комплексну податкову реформу влади вирішили поки відкласти.

Однак ряд експертів висловлює занепокоєння новим “компромісним” варіантом Податкового кодексу. Так, Максим Гольдарб, керівник ГО “Публічний аудит”, на своєму блозі вказав на те, що: “Ні для кого з економічних експертів не секрет, що, як мінімум 50 % економіки України перебуває в тіні. І майбутній податковий кодекс не дасть жодних позитивних результатів у питанні виведення економіки в «світло». Здавалося б, виробництво падає і єдине, що потрібно зробити, це скоротити податковий тягар, але його ніяк не хочуть ослаблювати. Причому, проблеми з дефіцитом бюджету цілком можна уникнути – є маса варіантів, як зменшити видаткову частину бюджету. Як варіант, тільки за рахунок адекватного зменшення кількості держслужбовців можна досягти економії в 10 млрд грн у рік. І замість того, щоб займатися вилученням грошових коштів своїх громадян шляхом підвищення податків, завищення цін, тарифом, необхідно йти на революційні кроки, на послаблення фіскальної політики.

Так, урядовці найбільше переймаються тим, що дефіцит держбюджету має бути не більше 3,7 %. Уявіть, що завдяки обваленню фіскального тягаря близько 30 % економіки може вийти з тіні. Уже за рахунок цього бюджет міг би залатати свої діри.

Так званий компроміс у вигляді зміни співвідношення чотирьох базових податків (податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізосіб та податку на прибуток) – з 20-20-20-20 на 20-20-18-18 – викликаний лише гострою необхідністю негайного прийняття бюджету на наступний рік. Адже для цього потрібно ухвалити зміни до податкового законодавства. По суті 18 % оподаткування доходів фізичних осіб залишаться майже тими 20 %, бо залишаються 1,5 % військового збору. До речі, куди протягом цього року збиралися ці 1,5 %, ніхто не знає – це цільовий податок, який розчинявся в бюджеті, а отже, й витрачався він досить приховано.

Прив’язуватися до фрази «це влаштує МВФ» – згубно для країни. Ми зобов’язані самостійно визначати власну фіскальну політику. Тим більше, що отримані кредити спрямовуються не стільки в економіку країни, як у золотовалютні резерви, де зберігаються в тому числі для вирішення питання кредитної заборгованості. Тобто, зараз Уряд перекредитовується, не більше.”

Розділяє погляд щодо внесення змін Мінфіном (як повідомляє “Слово і Діло”) і В’ячеслав Биковець, голова Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств. На його думку, будь-які зміни, які вносить уряд, не сприймаються ані бізнесом, ані депутатами. «Щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці в частині ЄСВ, то, безумовно, це позитив. Бізнес давно говорив, що у нас одне з найбільших навантажень. Виконання такого непосильного навантаження і було однією з причин того, що певна частка зарплати виплачується або в конверті, або вся заробітна плата виплачується по-чорному», – пояснює Биковець.